ЯК НАЦРАДА ПРЕЗИДЕНТА ПІД МОНАСТИР ПІДВЕЛА

Вадим КЛИМЕНТЬЄВ

Тут днями наша Національна рада по вопросам телебачення і радіомовлення двома словами з програми «Прямого» «Ехо України» «срака» и «гівно» так перевозбуділась, що стала схожа на гея, зголоднілого по улюбленому заняттю. І тут же призначила телеканалу третю перевірку за використання нібито ненормативної, але дуже хвилюючої ореопаг смотрящих за чистотою телепомислов лексикою.

Втім, «Прямому», як відомо, не звикати. І чергова перевірка пройшла б тихо і мирно з подальшим позбавленням «бешкетників» права на телемовлення, якби не була зачеплена честь найвищої особи. Точніше, «одного з найвидатніших лідерів сучасності» президента України Володимира світ Олександрича.

Треба сказати, що ще в жовтні 2018-го майбутній український світоч «запатентував» одне з цих виразів — «Ідіть в сраку!» Як челендж від імені всіх журналістів України. (https://www.youtube.com/watch?v=5QrQLOaxR1I)

Останній відразу ж розлетівся в мережі і по всіх телеканалах, ставши надзвичайно популярним, так як послав туди ні кого-небудь, а відомого матершінніка нардепа Олега Барну з «Європейської солідарності». Слова ці, до речі, як виявилося, цілком літературні. Про що свідчить, наприклад, «Словник української мови» за редакцією Бориса Грінченка (1907-1909 років). Та й хіба міг майбутній президент України і «один з кращих лідерів світу», як називають його у власному офісі, дозволити собі хамські і нецензурні вирази.

Минуло два з половиною роки і підступна помста «порохоботов» «Прямого» спрацювала. Завдяки тупості, безграмотності або навіть старечої деменції, якщо не зради вихідців з телеканалів Коломойського в Нацраді, які зажадали взяти «за сраку» знахабнілий телеканал, абсолютною більшістю членів Нацради було прийнято рішення позбавити ліцензії одного головних критиків президента. І… в розставлених «порохоботами» тенетах затріпотів кумир 73 відсотків наших виборців.

Ви ж розумієте, що після прийняття Національною радою в питаннях телебачення і радіомовлення такого рішення наша надія і опора, як чесна і совісна людина, зобов’язана буде піти у відставку, як головний творець відомого челенджу, який поширив по всьому світу похабщину і нецензурщину. Але навіть якщо Єрмак і Мендель з прісними вмовлять «сонцеликого» не робити цього, то в усьому цивілізованому світі він стане руконеподаваемим.

«Фу-у, яка ганьба!», — будуть зловтішатися у нього за спиною. Для великого актора, що так пишається своєю популярністю, — це буде крутіше коронавируса, яким він вже хотів заразитися, щоб продемонструвати, як це страшно. Про що він повідав днями в пориві відвертості «Українській правді».

Тому борг всіх чесних українців не допустити такого ганебного кінця нашої надії на щасливе та заможне життя. Для чого автор відроджує з небуття популярний челендж нашого улюбленця:

«Ідіть в сраку!», — кажу я Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. — Уся ця ваша затія гівна варта. Самі в лайні опинитесь і президента забрудните». А щоб ця думка вас таки до печінок дістала, пропоную вам доповнення до челенджу, створене на основі народних висловів з поясненнями автора їх зібрання.

ЧЕЛЕНДЖ АВТОРСЬКИЙ ДЛЯ НАЦРАДИ, ЩО СОРОМУ НЕ ЙМЕ

Розпочну з козацького анекдоту: «Місяць світе наче срака. Зорі сяють де не де. На снігу насрав собака… Дивиться як пар іде». Ну дуже вже ці цензорські дії щодо опозиції «гарні,  як срака навиворіт». До того ж, нагадують цього собаку, «москалику в сраку граний». «Воно тобі так треба, як до сраки карі очі! Тому і крутишся, як гімно в ополонці» за принципом «срала, мазала, ліпила — не хватило кізяків». «А там того шумовиння, як на сраці ластовиння». «І не плети гівно дівці в коси, щоб тя гівно потім тебе не доганяло».

Та якщо вже зовсім з Банкової припече, то гойда до вітру. Одразу полегшає: «Як приємно в полі срати — розвиваються думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки».

Додаток для допитливих мовознавців:200 ВИСЛОВІВ ПРО ДУПУ ЗІБРАЛА НАСТЯ МЕЛЬНИЧЕНКО

Київська журналістка 29-річна Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово «срака». Каже, інтерес до обсценної лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами.

«Як і бабуся, зараз часто кажу „воно тобі так треба, як до сраки карі очі!“ у значенні „не до місця“. „Всраться і не жить“ вигукую, коли з чогось дивуюсь. „От сральня!“ — кажу, коли бере досада.

Ще бабця казала такі перли: „Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать“, — тобто, „не шкода зовсім“. Ще від неї записала таке: „Жінка без сраки — як село без церкви“, „він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б“, „в сраку годне“, „як не срачка, то пердячка“, „як голодному срать“, „як у борщ срать“ (про недоречність), „всрись — а покорись“, „хто всрався? — невістка“.

Коли з’явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:

»Як півсраки з-за куща» — кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.

«Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться» — коли щось неякісно роблено.

«В сраці був, гімно видів» — коли людина говорить про те, про що не має поняття.

«Сери-перди-грійся» — коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.

«Не хочеш срать — не мучай сраку».

«Як не гівно, то засрана тріска».

«Голою сракою по рапатій дошці» — значить, ніколи.

«Самотній, як палець в сраці».

«Коханий — сім разів у сраку пропханий».

«Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо».

«Хитра срака пердить тихо, а смердить — на все село» — про бабів-пліткарок.

«Пішов, як за море срати» — коли довго когось немає.

«Не плети гівно дівці в коси» — не наговорюй на чесну дівчину.

«Ах ти москаль в сраку граний!».

«Щоб тя гівно доганяло» — щоб не було тобі спокою.

«Їсти — не срати, можна почекати».

«Гарна, як срака навиворіт».

«Срав пес» — себто, ніц не вийде.

«Сидить, як срака в гостях» — тихо.

«Пасує, як сраці фіранки».

«Всрайся, та не дайся» — так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.

«Як приємно в полі срати — розвиваються думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки».

Видавати ці вислови не збираюся. Колекціоную для себе. Шкодую, що не всі запам’ятовуються. Буває, крутиться в голові якийсь цілий день. Сьогодні крутиться: «Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав».

Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської?

Можна говорити про «анальний» характер української сороміцької лексики, на відміну від «генітального» забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: «бл… ь», «є… ать», «х… ня». У нас все через «сраку». Ще є третя група такої лексики — яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські — не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було — «гімном заліпити». Лайливих слів, пов’язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.

«Смішно козі, що срака в грязі» — про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні — з Полтавської і Черкаської областей:

«А гімна мерзлого не хочеш?» — про забаганки.

«Чого крутишся, як гімно в ополонці?»

«Срала, мазала, ліпила — не хватило кізяків».

«А там того шумовиння, як на сраці ластовиння» — про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.

Загадка з Хмельниччини: «Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить». Гімно це. Ще там казали: «Теля в сраці, а баба довбнею маха» — коли хтось розводить паніку наперед.

З Яготинського району під Києвом порівняння «Срака-кочерга» і приказка «Шукати в сраці шкварка» — це доколупуватися до чогось, придиратися.

«Сраку в жменю — і гайда» — Самбірський район, Львівщина.

Місяць світе наче срака. Зорі сяють де не де. На снігу насрав собака… Дивиться як пар іде. 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *