ПОЧЕМУ ЖУРНАЛИСТИКА ДЕГРАДИРУЕТ?

В цивилизованных странах медиа являются четвертой властью. В Украине — слугой прикупивших или заполучивших их господ! Почему?»

На днях состоялось очередное заседание дискуссионного клуба ДОО НСЖУ  на тему «Симптомы, причины, следствия кризиса и деградации этических норм в журналистике. Кто виноват?»

Докладчики председатель областной организации НСЖУ Алексей КОВАЛЬЧУК и ведущий дисклуба Вадим КЛИМЕНТЬЕВ.  

Тезисы докладов, мнения участников дискуссии и ведущих аналитиков, как обычно, подаются в конспектном изложении. Окончательные выводы, как всегда, за читателями.

(Часть I — https://piston.net.ua/election-bass/smi-1/;  ч. 2 — https://piston.net.ua/election-bass/smi-2/;  ч. 2 (окончание) — https://piston.net.ua/election-bass/smi-3/;  ч. 3 — https://piston.net.ua/election-bass/smi-4/;  ч. 4 — https://piston.net.ua/election-bass/smi-5/).

V. НАРУШЕНИЕ ПРАВ ЖУРНАЛИСТОВ

УБИЙСТВЕННАЯ СТАТИСТИКА

(05.10.2019) За 10 місяців 2019 року в Україні було зафіксовано 60 випадків фізичної агресії щодо журналістів. Такі дані «Індексу фізичної безпеки журналістів України», що НСЖУ проводить спільно з партнерськими організаціями, були оприлюдненні під час дискусії «Міжнародна солідарність на захист українських журналістів», що проходила 5 листопада в прес-центрі Національної спілки журналістів України. Захід відбувся напередодні парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів, що заплановані на 6 листопада.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко звертає увагу на те, що «в Україні нині на неприпустимо  високому рівні фізична агресія щодо журналістів, вона відбувається на фоні системної безкарності.

Кожні 5 днів реєструється інцидент із застосуванням сили до журналістів. Ми та наші міжнародні партнери надзвичайно стурбовані рівнем агресії та рівнем безкарності, який фіксується в Україні. Привертаємо увагу влади до того, що це дикі цифри і вони потребують належного реагування. Насамперед реакції української влади і правоохоронців.

На жаль, на днях Міжнародна федерація журналістів віднесла Україну до країн, де журналісти в небезпеці. Відповідно, Україна увійшла до переліку таких країн, як Філіппіни, Перу, Палестина та Сомалі і разом із Угорщиною опинилася в рейтингу країн напіввільних», — наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.

​Перша заступниця голови НСЖУ Ліна Кущ  наголосила, що в Україні стрімко зростає кількість нападів на жінок-журналісток. Відповідно до «Індексу фізичної безпеки журналістів України» за 10 місяців 2019 року 28 журналісток зазнали фізичних атак під час виконання своїх робочих обов’язків. На думку Ліни Кущ, цьому є два пояснення – безкарність за злочини проти журналістів, бездіяльність поліції, на очах в якої відбуваються напади із застосуванням сили до журналістів.

        *   *   *

(03.10.2019) У вересні експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 21 випадок порушень свободи слова. З  них 17 стосувалися фізичної агресії щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Перешкоджання (10 випадків) і погрози (5) стали основними порушеннями прав журналістів цього місяця і за кількістю залишилися майже на такому рівні, як і в серпні.

Цього місяця відзначилися представники нової влади, які перешкоджали журналістам. Зокрема, не допускали журналістів на засідання регламентного комітету Верховної Ради. Журналісти каналу “Прямий” поскаржились, що їх не пустили на захід влади (презентацію Міністерства цифрової трансформації) попри акредитацію.

Особливу увагу привернули дії прессекретарки президента Юлії Мендель, яка відштовхувала журналістів, зокрема аби не допустити їх до свого шефа. Про такі випадки заявили принаймні три журналісти – від Радіо Свобода Сергій Андрушко та Крістофер Міллер, а також журналістка видання “Лівий берег” Наталія Шимків. 

Неетичну й агресивну поведінку речниці глави держави розкритикувало журналістське середовище, виступивши із заявами. У заявах Медіарух та “Ініціатива 34” просили Володимира Зеленського відреагувати на її дії та звільнити. Проте Президент зреагував однією фразою: “Ви нікого не штовхали, Юль?”

Третю позицію за кількістю порушень посіла категорія «кібератаки» з трьома випадками. Ця кількість зменшилася, порівнюючи із серпнем, коли було зафіксовано п’ять випадків.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував один випадок убивства, 83 випадки перешкоджання, 30 випадків погроз, 17 випадків побиття та 15 випадків кібератак.

  *   *   *

 (27.09.2019) На Дніпропетровщині за три місяці закрили п’ять справ щодо порушення прав журналістів. Ще вісім розслідуються. Одну з них планують передати найближчим часом до суду.

Про це регіональній представниці ГО «Інститут масової інформації» повідомила заступниця начальника слідчого управління головного управління Нацполіції в Дніпропетровській області Анна Весела.

ПРИМЕРЫ ДАВЛЕНИЯ НА МЕДИА

(30.08.2019) 30 августа в квартире главы правления НОТУ Зураба Аласании, еще нескольких сотрудников вещателя и офисе «Общественного» провели обыски.

О том, как проходил обыск, Зураб Аласания рассказал на своей Facebook-странице. К нему пришли полковник, подполковник и майор СБУ, а также следователь ГБР с решением суда на изъятие бумаг и электронных носителей. По словам главы правления, следователи вели себя вежливо и спокойно.

Он также отметил, что компетенция ГБР – государственные компании, а НОТУ таковой не является. «Есть ли мысли о политических корнях, связанных со свободой слова? И не связано ли это с иском господина Богдана к программе “Схемы” и НСТУ? Не знаю, но мне пока кажется, ГБР «демонстрирует мышцы» и «ставит себя на районе» – показывает новой власти, что в строю правоохранителей они заметны».

В НОТУ готовы к допросам, которые далее должны процессуально следовать, но глава отметил: «Если станет ясно, что таким образом оказывается давление с целью приструнить “Общественное”, то молчать мы тоже не станем».

Тем временем стало известно, что послужило поводом для обысков. Как сообщает «Судебный репортер» со ссылкой на данные реестра судебных решений, ГБР расследует покупку «Общественным» оборудования на 15 млн грн.

В апреле 2019 Государственное бюро расследований зарегистрировало дело о злоупотреблении служебным положением, в рамках которого проверяется, был ли фиктивным договор поставки оборудования для ОАО «Национальная общественная телерадиокомпания Украины» с ООО «ВижнХаус», заключенный 14 декабря 2017 года.

Свою обеспокоенность в связи с обыском главного офиса «UA:Общественное вещание» выразил представитель ОБСЕ по вопросам свободы СМИ Арлем Дезир. Об этом говорится на его официальной странице в Twitter.

  *   *   *

(07.10.2019) Прокуратура Київської області закрила кримінальне провадження щодо перешкоджання журналістській діяльності знімальній групі програми розслідувань “Схеми” на весіллі сина колишнього генпрокурора Юрія Луценка. Про це у себе на Фейсбуці 7 жовтня повідомив журналіст “Схем” Михайло Ткач.

“Майже два роки знадобилося підлеглим генерального прокурора Луценка, аби не знайти складу злочину. Два!”, — написав він. 

Як повідомляв ІМІ, 15 вересня 2017 року співробітники Державного управління охорони напали на знімальну групу “Схем” біля одного з ресторанів у Конча-Заспі, де знаходилися президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Гройсман, віце-спікер Геращенко. За інформацією журналістів, у ресторані святкували весілля сина генпрокурора Юрія Луценка Олександра.

У момент, коли закриту вечірку мав залишити президент України Петро Порошенко, працівники УДО напали на знімальну групу програми, в результаті чого оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності.

18 вересня програма “Схеми” оприлюднила відео нападу на знімальну групу, а саме журналіста Михайла Ткача і оператора Бориса Троценка.

19 вересня 2017 року начальник УДО Валерій Гелетей на зустрічі з журналістами повідомив, що службова перевірка не виявила порушень у діях співробітників УДО, які напали на журналістів програми “Схеми”. За його словами, співробітник УДО “…спіткнувся, впав і зачепився за оператора”.

  *   *   *

 (06.10.2019) 31 жовтня чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав персональні дані водія знімальної групи програми «Схеми», яка займається дослідженням його діяльності. Він оприлюднив повні паспортні дані та домашню адресу водія, номери авто.

У відповідь «Схеми» заявили про тиск на журналістів з боку Портнова. Журналісти зазначили, що не планують припиняти роботу над темою.

Андрій Портнов, своєю чергою, пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби».

При цьому 2 листопада Портнов оприлюднив номери ще трьох автівок, які, за його словами, пов’язані із журналістами «Схем».

Президент «Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа» Джеймі Флай засудив розголошення персональних даних співробітників проєкту «Схеми» та закликав правоохоронців відреагувати на дії Портнова.

4 листопада Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» закликав українську владу та правоохоронців притягнути до відповідальності Андрія Портнова.

  *   *   *

(06.10.2019) 6 ноября стало известно, что Фейсбук удалил аккаунт Андрея Портнова.

ВЫВОДЫ

Невольно напрашивается вопрос: если приведенные здесь факты — не организованная властью война с неудобными для неё медиа, то что это?!

При этом, наши декоративные реформаторы врядли могут поставить себе в оправдание, что они здесь не первопроходцы. И до них, например,  Генпрокурор Луценко презрительно называл журналистов «ищейками». Представители «Народного фронта» адвокатировали обнародование персональных данных «нетаких» журналистов.

Радикально возбужденные граждане воспринимали заявления политиков, унижавших неручных журналистов, как призыв к прямой физической агрессии, забывая, что журналистами движет общественный интерес. А лучшая реакция политика на этот интерес – открытость.

Разница лишь в том, что при нынешней власти такая реакция на «общественный интерес» и критику стала системной, безобразной до неприличия, вопиющей о необходимости правовых мер воздействия, которые практически отсутствуют. Потому как сечь саму себя по примеру унтер-офицерской вдовы власть не приучена.

Нагляднейший пример — действия примазавшегося к ГБР Андрея Портнова, практически «приватизировавшего» суды и правоохранительные органы в борьбе с оппонентами власти, с которыми он сводит давние счеты, хотя по самому давно тюрьма плачет!

К сожалению, пока что борьба медиа и объединяющих журналистский актив общественных  организаций с распоясавшейся властью больше напоминает сюжет известной басни Крылова «Кот и повар». И так будет продолжаться, пока медиасообщество не найдет в себе силы показательно выпороть утратившую цивилизованные ориентиры власть, пустившуюся во все тяжкие по отношению к журналистам.

Уважают сильных, слабых — презирают и пользуют…

 (Продолжение следует).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *