ЧИ ПРОГРАЛА МОНОБІЛЬШІСТЬ? НІ… ЗАВДАННЯ ВИКОНАНО!

(Почуте та дещо відредаговане…)

Степанія СІДЛЯР:

«Від пострілу російського снайпера загинув український військовий. Саме пострілу російського снайпера, а не шахтаря і з російської снайперської гвинтівки. І вчора, і у попередні, і у наступні дні привезуть тіло сина, батька, чи чоловіка. Навіки сум і горе поселиться у осиротілих українських родинах. Чи чули щось про це від центральної влади? Та, ні! Це вже для них статистика.

А повинні б за кожну смерть від російських катів голосно кричати на весь світ про знищення населення, руйнування економіки і території системно і щоденно. Зі своєї сторони проводити реформи не на словах, а результативно. Але нині діюча монолітна більшість повірила у свою велич і могутність і, як результат, одержали: на саміт НАТО Україну не запросили, санкції на будівництво Північного потоку-2 скасують!..

Чи програла монобільшість? Ні… Завдання виконано!

Програла Україна, як держава. Слова В’ячеслава Липинського сказані давно не втратили своєї сили і сьогодні: «Ніхто нам не збудує держави, якщо ми самі собі її не збудуємо, ніхто нас не змусить стати нацією, якщо ми самі нею не хочемо стати.»

Після усіх цих кроків влади перед зустріччю із Держсекретарем США Ентоні Блінкіним: зміни в «Нафтогазі», вагнерівці, сумнівні поїздки президента, пошук особистої зустрічі з В. Путіним, незмістовні, перестрашені відповіді гаранта під час зустрічі з делегацією США, звичайно, на інший результат і очікувати б було не реально. І це гірка поразка.

А ще гірше, що це відбувається в час війни, коли смерті забирають найкращих синів України. Заява очільника Міністерства зовнішньої політики України звучить не як позиція державника, а як канючення маленького безвідповідального підлітка: не оминайте нас, хоч щось дайте нам. А світ каже, а за що?

Два роки годуєте свій народ шоу і популізмом — годуйте… Він вас обрав, він вас вартує. У демократичному світі владу сприймають, яка працює, а не кожен день краде і бреше.

Отже, цей день настав: НАТО, нашу країну не розглядає як надійного партнера; якщо Північний потік-2 добудують і не буде транспортування газу по нашій трубі, економіка і кожен із нас відчує це на собі надзвичайно болісно. За МВФ та й інвестиції — годі казати. До цієї руйнації йшли впевненно кожен день; замість працювати — імітували… Але економіку і світ не обдуриш. Настав час сплачувати борги.

Ото так!»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *