МАЛОРОСІЙСЬКІ СТРАУСИ

Нещодавні соціологічні заміри електоральних уподобань місцевого населення показали досить високий рейтинг президента Зеленського — 44%!

(Год назад размещён этот крайне актуальный и сегодня материал. Доказательные цифры ныне уже другие — ещё более удручающие, но тенденция та же. Рейтинг «нелоха» падает со всё той же скоростью: в 2020-м за него был готов проголосовать почти каждый второй избиратель, в 2021-м — каждый четвертый.

Но поразительнее всего то, что, по делам его, за Зеленского ещё кто-то голосовать собирается! Похоже, вы неисправимы, господа присяжные избиратели, если даже рассмотренное «величайшим» в глазах Путина стремление к миру вам до сих пор глаза на ваш выбор не открыло!..)

Зрозуміло, що це не минулорічні 73% підтримки, але в умовах щоденного трешу такий показник довіри до “нелоха” неприємно вражає.

І це при тому, що:

— країна напередодні дефолту, бо під загрозою кредит МВФ, тому що посіпаки Коломойського внесли 16 тис. правок у “антиколомойський” законопроект;

— дефіцит держбюджету — 300 млрд. грн., скорочені витрати на субсидії, науку, освіту, культуру, але без змін лишилися витрати на силовиків — 90 млрд. грн. та на офіс препиздента — 1,2 млрд. грн.;

— офшорні компанії братів Суркісів через рішення суду за договорняком з владою отримають від Приватбанку, тобто від держави, 7 млрд. грн.

Цей список ідіотизму та барижництва влади щодня додається — то вивезли з країни всі захисні маски кількістю в 28 млн. штук, то брат Єрмака державними посадами торгує, то Албанії 10 лямами гривень допомогли на землетрус 4-місячної давнини, то головний митник-хіпстер Нефьодов збільшив свою та своїх заступників зарплатню в 6 раз…

А про зраду з капітуляцією, реванш ригів, переслідування ветеранів, волонтерів та учасників Майдану годі й говорити!

Тим не менш для 44% населення — все норм! Чого ж так?

Очевидно, що все влаштовувати в країні може лише тих, хто якось причетний до влади, і щиро або грабує країну, або працює на грабіжників за з/п.

Але таких, що “в темі” і “в долі” зовсім небагато. Переважна ж маса зелефанів — пересічні громадяни. В чому секрет їхньою “задоволеності” та життєвої короткозорості?

Очевидно, що найголовніші пояснення такого феномену наступні.

По-перше, це телевізор, який, як і рік тому, залишається для аборигенів “Большим братом”, що формує їх світогляд. У віртуальному телесвіті все відмінно: майже щодня дивимось відосики “свого парня” з побутовими порадами та про ескадрильї літаків з китайськими масками та тестами.

По-друге, це страусина поведінка малоросів — голова в пісок при небезпеці. Не може бути, що виборці Зе не розуміють, що відбувається (хоча б інтуїтивно, п’ятою точкою) — бо крім телевізора інфа до них просочується ще через інет, та й все ж таки вони комунікують з реальним зовнішнім світом.

Але визнати, що їх кумир — нездара та поц, це, значить, визнати, що самі вони — звичайнісінькі лохи, які рік тому повелися на обіцянки, як індіанці на буси. Але в індіанців, хоч буси лишилися, а в цих — хрін на лопаті.

Тому, щоб не отримати психологічну травму від визнання власної розумової відсталості, фанати Зе воліють по-страусиному сховати голову в пісок, ніж по-дорослому подивитися правді в очі.

Щоправда, стояння з головою в піску не врятує їх від цієї суворої правди життя — подальшого спаду економіки, збільшення безробіття, скорочення соціальної допомоги, суттєвого зменшення їх доходів, продуктових карток та інших зе-гараздів.

Pavlo HOBOT

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *