ДОЖИВЕМО ДО СТА, А ПОТIМ ПОРИБАЛИМО

Як у гонитвi за вічним життям не вкоротити собі віку

Здобутки і міфи   геронтологiї

Вадим КЛИМЕНТЬЄВ

Підготовлена ​​книга в тому ж 2008 році, що і попереднє аналітично-сатиричне дослідження «Особливості національного пияцтва». (Знайомтеся з вже розміщеними в «Нашій бібліотеці» частинами).

Частина II
 ФАКТОРИ ПОДОВЖЕННЯ ЖИТТЯ

Ідея полягає в тому, щоб умерти

 молодим, однак при цьому якнайпізніше.

 МАКСИМА ЭШЛИ МОНТЕГЮ

Отже не все так сумно в сучасній геронтології. Проте перш, ніж звернутися до конкретних засобів подовження нашого життя, треба чітко виявити головних ворогів людства, тобто найнебезпечніші загрози, чинники, які найчастіше зводять людей у могилу.

2.1. ЗНАЙОМТЕСЯ: ГОЛОВНІ ВБИВЦІ ЛЮДСТВА!

Гріхи  молодості доводиться

  спокутувати в старості.

 Эразм Ротердамский.

Пошуки довголіття, як підказує суто практичний досвід, треба починати, так би мовити, з кінця. Тобто, від супротивного — головних вбивць і ворогів людства. Адже саме вони найбільше скорочують наше життя.

Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднює щорічний звіт про стан здоров’я жителів планети. На його основі складений “чорний Тор” — десятка найнебезпечніших загроз, чинників, що найчастіше зводять людей у могилу. Ось вони:

1. Недостатнє, злиденне харчування.

2. Секс без засобів захисту.

3. Підвищений кров’яний тиск.

4. Куріння.

5. Алкоголь.

6. Питна вода, що не відповідає санітарним нормам.

7. Антисанітарія.

8. Нестача заліза в крові.

9. Забруднення навколишнього середовища.

10. Високий рівень холестерину та ожиріння.

У звіті констатується, що 40 вiдсоткiв смертей на планеті є наслідком десятьох вищенаведених причин.

Складені “вбивчі десятки” і для окремих районів планети. Так, для найбідніших країн у Центральній Африці, Південній Азії небезпекою №1 значиться секс без засобів захисту (СНІД), №2 – забруднена вода, №3 – антисанітарія.

У країнах, що розвиваються (саме до них належить і Україна), три наймасовішi біди: алкоголь, високий тиск і куріння. За ними — неповноцінне харчування, нестача вітамінів, підвищений рівень холестерину.

Для жителів багатих країн давній бич — тютюн. Після нього — високий тиск, алкоголь, холестерин, ожиріння, авітаміноз.

 Свою корекцію в “чорний Тор”  для України вніс Інститут громадського здоров’я Мінздоров’я України, надавши відповідні відомості щодо причин смертності в нашій країні. Серед національних захворювань найсмертоноснішими виявилися — серцево-судинні. Щорічно в установах охорони здоров’я серцевий діагноз ставлять двом мільйонам громадян (за п’ятирічний період первинна захворюваність збільшилась майже вдвоє).

Онкозахворюваність — друга за масштабами причина смертності: 14—17 відсотків — серед чоловіків, 12—14 — серед жінок.

Травмам і отруєнням (їх Інститут громадського здоров’я поставив на третє місце за смертністю) відводиться 6—8 відсотків в українській структурі захворюваності. Це насамперед самогубства, випадкові отруєння алкоголем, нещасні випадки, пов’язані з транспортом, убивства.

А ось основні чинники, що призводять до сумного фіналу. Найпоширеніша хронічна хвороба українців — гіпертонія. Згідно з результатами епідеміологічних досліджень Інституту кардіології імені М. Д. Стражеско, на цю хворобу страждають 40—45 вiдсоткiв дорослих людей — 15 мільйонів.

Алкоголь — наша друга проблема. Щорічно на диспансерному обліку перебувають до 900 тисяч тих, хто вже допився, 86 вiдсоткiв з них — особи працездатного віку.

Нарешті тютюн. Він є причиною кожного п’ятого випадку смерті від серцево-судинної патології, кожного третього — від раку. У 2001 році серед чоловічого населення від 14 і старше курили 57 вiдсоткiв (перевищуємо середньоєвропейський показник — 38% — у 1,5 рази). В Україні від куріння щорічно гинуть від 107 до 123 тисяч осiб.

Не можна не згадати ще одну важливу обставину. Встановлено, що в 95 вiдсоткiв всього людства більшою або меншою мірою виснажена нервова система. Майже половина всіх лікарняних ліжок Америки зайнята людьми з психічним розладом. Сьогодні психічні (психосоматичні) захворювання — одна з найважливіших проблем у світі. Швидко зростає кількість розумово відсталих дітей, які стають однією з головних проблем системи освіти в нашій країні.

Під терміном психосоматичні розуміють хвороби внутрішніх органів і систем організму, спричинені емоційними чинниками. Або, як кажуть у народі, що виникли на нервовому грунті. Найбільш поширені — це імунодепресія (пригнічення імунітету), бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гіпертонічна хвороба тощо.

Наукові дослідження свідчать, що депресія — одна з головних напастей людини ХХI століття. Те, що у свій час розцінювалося винятково як примха страждаючих спліном панів, сьогодні визнано лікарями одною з найнебезпечніших хвороб, що вимагає наукового підходу і своєчасного лікування.

Уже відомо, що депресія викликає нервові розлади, порушення апетиту, безсоння. І от недавно Всесвітня організація охорони здоров’я ВІЗ обнародувала доповідь, що наочно свідчить: депресія перетворюється в одну зі страшних хвороб сьогоднішнього дня. На думку фахівців організації, до 2020 року вона займе друге місце з причин смертності й інвалідності серед населення усього світу. На першому місці залишиться нинішній лідер цього сумного рейтингу — серцево-судинні захворювання. Інші напасті або відступлять під натиском прогресу медицини, або підуть у минуле завдяки технічному прогресові. Приміром, знизиться число виробничих травм, оскільки роботу, чревату ризиком для людини, усі частіше передоручають машинам. Умирати ж люди будуть від того, що вважалося колись звичайним «дурним настроєм».

Особливо це актуально для жителів розвинутих країн. Як відомо, чим активніше суспільство використовує досягнення науки і техніки, тим нижче стрессотривкість людей. Життя в техногенному суспільстві неможливе без постійних психічних перевантажень. Служба вимагає від нас перебування в офісі по 12 годин на день, а в моменти авралів робочий день може затягтися і на добу. У результаті не залишається часу ні на родину, ні на відпочинок, ні на розваги. Закономірно виникає думка: а для чого тоді взагалі працювати, якщо зароблені гроші ніколи витратити? Поступово віддаляються друзі і близькі — адже вони звикли, що ви живете, щоб працювати, а не працюєте, щоб жити. У результаті людина залишається один на один зі своєю кар’єрою, і, якщо вона раптом не заладиться, здатний впасти в найчорнішу меланхолію. Такий стан чреватий найважчими наслідками, аж до суїциду.

Сюди ж додаються транспортні навантаження. Якщо раніш люди в основному жили в невеликих містечках і селищах, і на дорогу до роботи в них ішло по 15-20 хвилин, то тепер ті, хто витрачає на це в один кінець годину, вважають, що їм крупно повезло. Наявність власного авто, що було раніше синонімом благополуччя, а сьогодні є неодмінним атрибутом навіть рядового клерка, лише загострює проблему. Адже на машині ранком до роботи часом приходиться добиратися довше, ніж у суспільному транспорті.

Крім того, водії, що нудяться в пробках, зазнають більший стрес, чим пасажири суспільного транспорту. Ті хоча б можуть відволіктися читанням, спілкуванням з оточуючими або просто подрімати, якщо удалося зайняти сидяче місце. Знаходячись за кермом, людина змушена постійно стежити за дорогою, контролюючи ситуацію і вишукуючи містечко, куди б «застромитися». Плюс ризик дрібних ДТП, що хоч і безпечні для життя, але віднімають час, сили і нерви. У результаті людина, що користується машиною «для комфорту», приїжджає на роботу вже достатньо вимотана. Вона не в силах зосередитися на виконанні своїх обов’язків, тому змушена затримуватися допізна. Виходить замкнуте коло…



При цьому культури уважного і чуйного відношення до себе, до стану свого фізичного і психологічного здоров’я, у нас поки не виробилося. Багато хто дотепер плутають поняття «психолог» і «психіатр», та й не в нашій традиції звертатися до «докторів душ». До речі, американці, для яких особистий психолог уже давно норма життя, страждають не менше. По числу випадків важких захворювань і смертей, викликаних наслідками депресії, вони навряд чи не випереджають росіян і європейців. У нас, якщо зовсім «припре», завжди можна прийти до друга з пляшкою, щоб зняти стрес. В індивідуалістичній західній культурі такого просто не прийнято. У кращому випадку вам порадять звернутися… до психолога.

Тим часом, по оцінці ВІЗ, депресія не тільки учащає випадки смертей від захворювань серця, але і виходить на перше місце серед причин інвалідності. Як заявив на проведеній ВІЗ прес-конференції голова московського суспільства психіатрів і наркологів Сергій Мосолов, депресія часто приводить до хвороб внутрішніх органів, схильності до алкоголю і наркотиків. Близько 15% страждаючих хронічною депресією закінчують життя самогубством. Особливо це стосується дітей, чия психіка ще тільки формується. Тільки в Росії, по офіційній статистиці, щорічно з життя добровільно ідуть біля трьох тисяч дітей і підлітків у віці від 5 до 19 років, і це усього лише 1% від загальної кількості спроб суїциду.

Спочатку не можна розпізнати, схильна людина до депресій чи ні. Багато в чому це залежить від генетики. Якщо в людини є відповідна схильність, ризик розвитку депресії підвищується в 4 рази в порівнянні з тими, у кого в роду «депресивних» не було. Так що можна лише робити припущення, адже парадокси генетичних зв’язків наукою дотепер цілком не вивчені.

Узагалі, депресія — штука підступна. Вона може дати знати про себе, з роками. За даними вчених з американського Університету Корнелла, будь-яка психотравма (насильство, смерть близьких і т.п) може бути чревата серйозними розладами через кілька років. Такі події формують негативні зміни психіки. Причому в майбутньому розлади можуть прийняти більш серйозну форму, чим якби це відбулося відразу.

Отже, що вона собою представляє? Саме слово «депресія» з’явилося в XIX столітті, хоча захворювання, звичайно ж, було відоме набагато раніш. Своїми коренями медичний термін іде у латинь. Латинське depressio значить придушення. Пізніше це слово стало позначати психічне захворювання, зв’язане з упадком сил, нерідко безпричинне. Сьогодні медики стверджують, що в тім або іншому ступені депресію переносить протягом життя 20% населення Землі. Причому, як уже говорилося, ця недуга уражає переважно жителів розвинутих країн, що побороли тяжкі інфекційні хвороби і зробили життя громадян більш комфортним. У гірше забезпечених співтовариствах, що знаходяться на низькій ступіні розвитку, проблема депресії так гостро не стоїть. Люди зайняті боротьбою за виживання, важкою фізичною працею  якщо і вмирають, то по зовсім іншим причинам. Воістину, як говорив класик, горе від розуму…



Підступництво депресії ще й у тім, що розпізнати її в себе в початковій стадії дуже складно. Нездужання і поганий настрій люди списують на об’єктивні причини, і спохвачуються, коли  вже зовсім погано. Дурну службу служить і людська звичка ховати голову в пісок: завжди здається, що це усього лише чорна смуга в житті, і незабаром усе саме налагодиться. Але так, на жаль, відбувається далеко не завжди.

СМЕРТЬ ПІД ПРИЦІЛОМ СТАТИСТИКИ

Недавно Всесвітня організація охорони здоров’я  оприлюднила дані, згідно з якими в Європі щорічно гине 800 тисяч осіб. При цьому двом третинам цих смертей цілком можна було б запобігти.

Слід зазначити, що ця сумна статистка має явно соціальний характер. Приміром, унаслідок нещасних випадків діти з бідних родин вмирають у 3—4 рази частіше, ніж із заможних. Частка смертей від поранення в бідних європейських країнах також у чотири рази вища, ніж у багатих. Група експертів стверджує, що якби європейські країни перебували на “багатому рівні”, то щорічно вмирало б на 500 тисяч осіб менше. Причому вищевказані держави повинні спрямувати свої зусилля насамперед на обмеження вживання алкоголю за кермом і різні профілактичні заходи на дорогах.

Дві третини всіх передчасних смертей припадає на випадкові поранення. Так, у ДТП щорічно гинуть 127 тисяч осіб, з яких 55 відсотків — люди віком від 15 до 44 років. 110 тисяч громадян гинуть від отруєння, причому 70 відсотків із них — насамперед зі Східної Європи — потрапляють на той світ через недоброякісний  алкоголь. Щороку тонуть 38 тисяч осіб, — це третя за значимістю причина передчасної смерті дітей віком від 5 до 14 років. 80 тисяч осіб умирають від наслідків падіння, причому найвища смертність серед людей старше 80 років. Ще 24 тисячі гинуть від пожеж. Показово, що кожний третій передчасно померлий європеєць — жертва насильства. Це  — 257 тисяч осіб.

Алі це далеко не всі наші  вбивці…

АТЕРОСКЛЕРОЗ І СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

    Атеросклероз (від грецького skleros — твердий, ущільнений) являє собою складний комплекс змін стінок артерій, що відбуваються в організмі, і є супутником старіння. Первинною ознакою атеросклерозу є кальцифікація аорти та артерій у результаті відкладення нерозчинних фосфатних солей кальцію між волокнами двох білків — еластину й коллагену, що надають стінкам судин еластичність і міцність. Кальцифікація артерій знижує їх еластичність і змінює оптимальні пропорції між еластином і коллагеном.

    Атеросклероз супроводжує всі генетичні синдроми прискореного старіння, прогерію, синдром Дауна, синдром Вернера, гіперхолестеринемію, діабет, гомоцистеінурію та інші захворювання. Така велика кількість чинників, що стимулюють розвиток атеросклерозу, призводить до того, що саме серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності в усіх економічно розвинутих країнах, у яких інфекційні хвороби перестали бути основною небезпекою для життя. Однак занадто широкі варіації в появі та розвитку атеросклерозу залежно від кліматичних, економічних, етнічних, соціальних і емоційно-психологічних чинників свідчать про те, що серцево-судинні патології можна контролювати зовнішніми умовами, включаючи, природно, і харчування.

ЧИННИКИ РИЗИКУ

     Паління, алкоголь, ожиріння, сидячий спосіб життя, робота по змінах, що включають нічні години, стрес і багато інших чинників, які можна віднести до категорії “способу життя”, є одночасно й чинниками ризику серцево-судинних захворювань. Атеросклероз — це хвороба  літнього віку. А втім, економічне становище пенсіонерів погіршилося в нових країнах Європи та Азії. Державна охорона здоров’я деградувала, а послуги приватного медичного сектора недоступні. Більшість захворювань серцево-судинної системи не смертельні, хоча мають хронічний характер. Проте це тільки в тому разі, якщо застосовуються запобіжні заходи для медикаментозного контролю гіпертонії, зміни складу крові, діабету тощо.

    Про засоби контролю цього одного з найпоширеніших у поважному віці захворювання в наступних главах, а зараз…

ПРО ВБИВЧУ СИЛУ МАТЮКІВ

    „Програмою самоліквіації” назвали вчені схильність до ругані, якою грішать багато наших співвітчизників. Перш за все мова йде про россійські матюки — за словами експертів, вони мають таку вбивчу силу, яка не зрівняється ні з якими лайками в інших мовах.

Про те, що слово матеріальне, давно говорять словесники. У цьому не мали сумніву і наші предки, які використовували словесні формули в магічних ритуалах. Про свої експерименти і досліди за діями слова розповів у газеті „Труд” науковий керівник Центра екологічного виживання і безпеки Генадій Чеурін.

Згідно з гіпотезою професора Чеуріна, у давнину російські чоловіки використовували матюки в ритуалах для „виклика родової сили”. Використовувати їх можна було лише 16 діб у рік і в суворо визначених випадках. Те, що зараз сакральні слова промовляються без необхідності, чревате серйозними проблемами: жінки помалу набувають чоловікоподобні риси, а чоловіки втрачають дітородну силу і стають імпотентами.

Широко розповсюджена гіпотеза про те, що лайка викликає зміни в структурі хромосом — негативна за змістом мова стимулює формування в молекулах ДНК „негативної програми”, яка передається нащадкам. У кінцевому рахунку накопичення таких негативних якостей у генетичному коді є програмою самоліквідації: людина спочатку не має змоги народити здорових дітей, а потім і узагалі втрачає здатність до інтимних зносин.

Ілюстрацією до сказаного можуть служити результати експеримента з водою, яка, як відомо, володіє „пам’ятю”. Учені вилаяли рідину відбірними матюками, після чого полили нею  насіння пшениці. Насіння, полите водою з агресивними матюками, зійшло лише на 48%, з побутовими матюками — на 53%, а политі святою водою — на 93%. Можна тільки здогадуватися, що відбувається з людським організмом, який живе в атмосфері брані…

Винним у настільки широкому розповсюдженні матюків у російській мові Генадій Чеурін назвав письменника Афанасьєва — видатного збирача фольклору. Він „повідав ці слова у своїх „заповітних казках”, а робити цього категорично було неможна”, — вважає Чеурін. Сакральні слова — не для загального прочитання.

Розповіло це видання і про те, як у колонії №2 Єкатиринбурга виховують ув’язнених з допомогою науково-просвітницького фільму про шкоду матюків.

У фільмі режисер Лідія Богданович  зафіксувала досліди єкатиринбургських вчених, які повторили досліди Чеуріна, обклавши воду матюками різной етажності, а потім обруганою рідиною поливають пшеницю. І зерна, за свідченням кінодокументалістів, відмовляються проростати, у той час як зрошені святою водою швидко йдуть у ріст. На основі цих дослідів психологи роблять висновок, що матюки дуже негативно впливають на здоров’я як об’єкта так і суб’єкта ругані — послаблюють імунитет.

Чи й не тому чоловіків незабаром прийдеться заносити в Червону книгу, як вимираючу частину людства?

    На закінчення знайомства з головними ворогами людства треба також нагадати, що найкращий спосіб боротьби з названими та іншими небезпечними хворобами — їх профілактика. Треба з ними вчасно справлятися, щоб вони не стали хронічними. Для цього раз у рік обов’язково перевіряти серце, тиск, цукор, холестерин. Як тільки з’явилися зміни — подружитися з лікарем. Не доводіть себе ні до якої хвороби. Якщо в тілі є серйозна хвороба, виходить, існує порушення енергетичного балансу — якісь органи споживають надлишок енергії, якісь цією енергією жертвують і т.д. Але омолодження клітин, тканин і органів не може початися, поки такий сильний перекіс існує. Довіряйте тільки своєму тілу, навчіться його слухати, рекомендують йоги. 

(Далі буде)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *