ДОЖИВЕМО ДО СТА, А ПОТIМ ПОРИБАЛИМО

Як у гонитвi за вічним життям не вкоротити собі віку

Здобутки і міфи   геронтології

Вадим КЛИМЕНТЬЄВ

Підготовлена​​ книга в тому ж 2008 році, що і попереднє аналітично-сатиричне дослідження «Особливості національного пияцтва». (Знайомтеся з вже розміщеними в «Нашій бібліотеці» частинами).

Частина III

ПРО ОСОБЛИВОСТІ І РЕЦЕПТИ ДОВГОЛІТТЯ НАУКОВЦІ, ВІКОВА МУДРІСТЬ,  НАРОДНІ ЦІЛИТЕЛІ І САМІ ДОВГОЖИТЕЛІ

(Продовження).

3. 17. “Наше життя є те, що ми думаємо про нього”

Песиміст сам себе карає,

  оптиміст сам себе нагороджує.

ДЕВ’ЯТЬ ЧАРІВНИХ СЛІВ

 можуть багато в чому визначити нашу долю. Ось вони: “Наше життя є те, що ми думаємо про нього” (Марк Аврелій).

Справді, якщо ми думаємо про щастя — ми почуваємося щасливими. Якщо нас відвідують сумні думки — сумуємо. Якщо в наших думках присутній страх — ми боїмося. Якщо ми думаємо про хвороби, цілком можливо, що занедужаємо. Якщо ми думаємо про невдачі, то в чомусь, напевно, зазнаємо фіаско. Ще римський філософ-стоїк Сенека говорив: “Кожний нещасливий настільки, наскільки бачить себе нещасливим”. Сьогодні ці геніальні передбачення наших великих попередників повністю доведені наукою. З неї і почнемо.

ПОТРІБНА ЗАРЯДКА ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ

А чому б не спробувати виробити в собі не негативне, а позитивне ставлення до навколиш­нього світу? Змусьте себе посміхатися й радіти тому, що вас оточує. Візьміть на озброєння слова світлого генія Моцарта: “Життя — це посмішка, навіть якщо по обличчю течуть сльози”.

Дейл Карнегі запропонував нам своєрідну “зарядку позитивного мислення”, що називається “Саме сьогодні”. Дієвість цього тексту значно підвищується, якщо читати його щоранку, відразу ж після пробудження, голосно, виразно і неквапливо. А втім, з основами цієї “зарядки” краще озна­йомитися у виданнях її автора, які сьогодні не є дефіцитом. А ми надамо слово одній із талановитих послідовниць Дейла Карнегі, яка розвинула його вчення.

Загальновідомо, що обіцяти — ще не означає оженитися. Проте заради здоров’я все ж лiпше — не обiцяти. Такого висновку пiсля багаторiчних спостережень дiйшла президент двох академiй — Кримського вiддiления Міжнародної академії духовного єднання світу і Міжнародної академiї енергоiнфор­мацiйних наук — Лариса Василiвна Безукладова, яка стверджує, що гарнi думки втiлюються в гарнi справи, а поганi — несуть бiду.

Проте найцікавiше те, що від якості думок залежить здоров’я людини, її добробут і зрештою доля. До того ж не тільки своя, але й близьких, а також дiтей та онукiв. Про роль медицини і психології у формуванні духовного здоров’я людини вона говорила у своєму виступі на міжнародній науковій конференції в Польщі і на засіданні “круглого столу” на тему “Духовне здоров’я: як його зберегти і відновити?”, що  вiдбувся в Симферополі.

БРЕХНI ВО БЛАГО НЕ БУВАЄ

Виявляється, за наявнiстю за­хворювань можна дiзнатися про думки людини, причому най­сокровеннiшi. На думку дослiд­ницi, настане час, коли цi знання будуть здобутком всього суспiльства, i люди просто соромитимуться зiзнаватися у своїх хворобах i навiть хворiти. Бо по захворюваннях можна буде взнати, яка це людина, i, навпаки, за вмiстом думок — про хворобу людини. А це вже дещо iнший рiвень медицини i знань про людину. І, слiдуючи за Сократом, медики, перш нiж зцiлювати тiло, зцi­люватимуть душi.

Лариса Василiвна стверджує: дiти страждають навiть вiд найменшої брехнi, i нерiдко нащадки тих, хто обiцяє, народжуються “очкариками”. Якщо вже в любителя прибріхнути немає дiтей, то часто хворiють батьки. Думка начебто стає зосередженням нещасть.

Що робити? Насамперед, звичайно, навчитися не брехати, навiть подумки. А щоб вiдновити зiр, необхiдно постiйно просити пробачення у своїх предкiв, навiть у померлих — на кладовищi або в церквi, а також у ворогiв своїх.

ДЕПУТАТСЬКИЙ ТЯГАР

Якщо вiрити теорiї Безукладової, то першими пiд болiсну роздачу потрапляють батьки i дiти депутатiв. Народнi обранцi обiцяють надто багато, а ось виконують… Не веде до добра, вважає Лариса Василiвна, i горе­звiсна депутатська недотор­кан­нiсть. Прикриваючись нею, як завiсою, деякi нардепи коять аж нiяк не добрi справи. А розплачуватися доводиться їхнiм родичам. І те, що дiти та онуки парла­ментарiв купаються начебто як сир у маслi — лише видимiсть. Насправдi, стверджує Безукладова, грiхи батькiв ляжуть на їхнi чада — справа лише в часi…

Ще керiвник академiї зазначила: якщо оратор виступає зi схрещеними руками — аудиторiя його не сприймає, а якщо слухачi схрещують руки i ноги — всi доводи його марнi. Любителя переливати з пустого в порожнє нерiдко супроводять захворювання вуха, горла, носа.

З берези дуба не вийде

Безукладова докладно розпо­віла про вплив на здоров’я різних думок. Заздрiсна людина, як правило, страждає на гiпертонiю. Вона хоче бути такою ж удачливою, як хтось iз оточуючих, часто  ставлячи перед собою занадто високу планку, іноді недосяжну. Організм, підхльостуваний певними думками, не готовий до таких навантажень. Як образно висловилася президент академії: народжений березою, ніколи не може стати дубом. Треба задовольнятися тим, що маємо, — i не буде анi серцевого нападу, анi iнсульту. Тут, звичайно, можна посперечатися — адже багато “карликових” людей з часом вилiпили з себе колосів.

У запальної людини, продовжує Лариса Василівна, найчастіше порушується діяльність сечовивiдної системи. Вона втрачає багато кальцiю в кiстках, особливо це шкідливо після 50 років, передусiм жінкам. Уразлива, або, як прийнято говорити, “жовчна” людина часто потерпає через жовчно- і сечокам’яну хворобу. Кар’єрист схильний до травм рук, ніг, хребта. У самозакоханого нерідко виникає астма, запалення бронхів, легенiв. Незадоволеного своїм життям може розбити інсульт.

Звідкіля беруться невдахи? Головним чином це ледачі люди. А ті, у свою чергу, стали такими, бо батьки не змогли помітити в них здiбності або вiдбили інтерес до знань, захоплень. Лiнивi та безініціативнi колеги по роботі — вина керівника, котрий начебто відключає їх, вiдбираючи енергію. Безнадійно закоханий, як кажуть, сам собі псує кров і може занедужати на анемію. Впертий страждає на хвороби серця. У жадібного підвищується вмiст цукру в крові і схильність до цукрового діабету.

НЕ БIЙСЯ БIДИ, СТРАШИСЬ ЗНАХIДОК

Людська щедрість теж може бути різною. Іноді, отримавши незаслужено якісь блага, речі або гроші, береш на себе гріхи того, хто тобi їх дає. За все доводиться платити. Навiть за те, що з неба звалилося. До речi, людина, яка тяжко переживає про втрачене, накликає на себе додаткові прикрості — її можуть обiкрасти, може згорiти домiвка, загрожувати розлучення. Недарма кажуть: бiда сама не ходить, а з собою ще й горе водить.

Стосовно знахiдок — скарбiв, речей, грошей — то слiд пам’ятати, що вони мають негативну енергiю, яка окутує “щас­ливчикiв”. Скiльки вiдомо випадкiв, коли через скарби люди вбивали одне одного або лишалися не­щасливi на все життя. За спостереженнями Лариси Василiвни, золото i грошi випромiнюють енергiю бузково-чорного кольору. Це нерiдко використовують деякi ворожки-циганки i безпомилково пiдходять до тих, у кого при собi грошi чи коштовностi.

За її словами, у бiльш виграшному становищi людина турботлива, яка щиро допомагає своїм близьким, дiтям, вона отримує додатковi роки життя. Якщо, звичайно, ця турбота дає користь, не роблячи обдаровуваних лiнивими, жадiбними, байдужими…

Загалом, якщо користуватися енергiєю думки правильно, можна жити до ста рокiв без старостi. Або, як говорить Лариса Василiвна, слiд постiйно стежити за екологiєю думки. А коли вже стався грiх, важливо відразу ж помолитися, попросити прощення. Молитви — це спосiб очищення вiд духовних хвороб. Людина читає молитву — і від неї йдуть лихі думки. А це шлях і до здоров’я тілесного.

ПЕРЕРОДЖЕННЯ

Лариса Безукладова не з кондачка прийшла до “теорії думки”. Ось що розповів про цей унікальний випадок лауреат Дер­жавної премії України, завідувач кафедри фізичної географії і природокористування Одеського університету Генріх Швебс у своєму нарисі “Президент двох академій”.

…Було це давно у високогiрнiй пустелі Гобі в Монголії. Там в армії служив офіцером чоловік Лариси Василівни. Якось після перенесеного грипу вона дiстала “букет” ускладнень. Приятелька з госпіталю порадила ввести їй імпортний препарат для зміцнення імунної системи. Вже під крапельницею їй раптом погiршало. Лікарі констатували — набряк Квiнке, при якому виживає одна людина зi ста тисяч.

Лариса Василівна розповiдала: начебто на якийсь час покинула тіло і спостерігала збоку за лікарями, котрi метушилися бiля її тiла. Потім вона побачила тунель і світло в кінці нього. При цьому начебто переживала своє життя заново. І зовсім не хотіла повертатися назад, тягло туди — до світла. Проте коли побачила, як чоловік став на коліна і благав: “Повернися! Поверніть! Я лишився в шість років без матерi, і нашому синовi шість років”, щось штовхнуло її вниз до тіла. “А там двері. Я їх сюди, а вони не відчиняються”, — згадувала Лариса Безукладова. Та все-таки відчинилися…

Після клінічної смерті Лариса відчула себе не такою, як усi, і світ почала сприймати інакше, бачила те, чого не помiчала раніш…

А рiч у тiм, що за три-чотири години до того, як Ларисі поставили крапельницю, на тому самому лiжку померла лікар-хірург. Коли Лариса опритомнiла, вона відразу ж почала сипати якимись медичними термінами, яких не знала зроду-вiку. Вона не впiзнала чоловіка, говорячи, що її чоловiк зовсім інший і не тут. І дiм начеб­то не її, і речі чужi. Складалося враження, буцiмто її тіло зайняла душа мертвої жiнки…

А взагалі її життя з набуттям надчутливостi дуже змінилося. Вона отримала внутрiшнє бачення людини, її сутностi, хвороб, думок. Вона могла діагностувати і лікувати людей. Свого часу навіть практикувала, отримала ліцензію на право займатися цiлитель­ством. І тоді вона переконалася, що думка може бути як причиною оздоровлення, так і захворювання. А складовi духовного здоров’я людини — у відсутності зла i в незасудженнi iнших.

“Що людина посилає, те до неї повертається”, — говорить вона і наполягає на реальній силі бiблiйних заповідей. Саме екологiя думки, про що без упину повторює Лариса Василівна, є духовною основою життя.

Отже, найкращі ліки від хвороб, як і найкращі засоби подов­ження нашого життя, треба шукати не на аптечних вітринах, а в собі самому. І для цього не треба ані великих грошей, ані багато ума, ані великої турботи. Треба лише завжди лишатися Людиною. Причому з великої лiтери.

Тож, кожний із нас, обираючи свій спосіб життя, сам прогнозує її тривалість. Скільки проживе людина після 60 років — багато в чому залежить від харчування. Проте, як ми впевнилися, воістину величезне значення має оптимістичний настрой. Бадьора психіка, позитивні емоції, життєрадісність, доброта — все це наповнює людину життєвими силами, додає енергії, допомагає переборювати навіть серйозні труднощі. І, як наслідок, подовжує життя.

Можливо, хтось зі скептиків назве вчення людини, яка повернулася з того світу, ненауковим, практично не доведеним і таким, яке не викликає довіри. Саме для них наступні повідомлення, які свого часу оприлюднила преса.

ЗНАЙДЕНО ЦЕНТР ПОГАНОГО НАСТРОЮ В МОЗКУ

    На основі дослідження групи добровольців з 189 чоловік у віці від 10 до 55 років, американські вчені знайшли центр поганого настрою в головному мозку.


У людей, що страждають дратівливістю і підданих вибухам гніву ця структура активізується в декількох сантиметрах за правим оком. Добровольцям запропонували самостійно оцінити свій психологічний стан. Потім їх обстежували на пристрої, що дозволяє аналізувати діяльність головного мозку (емісійному томографі). Учені переконалися, що у всіх людей з поганим настроєм була активована та сама область головного мозку. Саме ця область відповідає за такі реакції як серцебиття, душевний стан людини, частота подиху і потовиділення.


НЕВДОВОЛЕННЯ СПРИЯЄ ХВОРОБІ АЛЬЦГЕЙМЕРА

У сучасному світі приводів для розладів вистачає з лишком, тим більше що незалежно від віку люди бувають негативно або позитивно налаштовані стосовно світу і того, що відбувається навколо них. Відомо, що життєрадісні люди хворіють менше, ніж вічно незадоволені, що паплюжать всіх і вся. У черговий раз це підтвердили психологи з клініки Майо (США), вони відстежили залежність ризику розвитку хвороби Альцгеймера від загального настрою людини.

Песимісти, що не досягли 40 років, можуть з імовірністю до 30 % заробити собі таку недугу, на відміну від більш радісних і задоволених життям людей. Крім інших факторів, тривожність і похмурість людини підвищують ризик занедужати цією недугою. Так що, для тих, хто ще не є старим-буркуном, залишається можливість змінити своє життя. Привнесіть у нього більше радості, корисних занять, таких як спорт, розумова діяльність (хоча б кросворди) і вживайте здорову їжу.

ЗЛО ЗАВЖДИ ЗЛОМ ПОВЕРТАЄТЬСЯ

“Народна мудрість стосовно того, що зло завжди вертається злом, знайшла наукове підтвердження. Учені університету штату Вісконсин (США) виявили, що люди, котрі часто думають про погане, більше схильні до захворювань. Як вважають дослідники, “негативна” активність мозку прямо пов’язана з ослабленням імунітету. Тобто щоразу, коли ми на когось сердимося, замишляємо зле або просто згадуємо неприємне, захисні сили організму слабшають.

До того ж на людину, яка постійно злиться, інакше діють і ліки. Принаймні вакцина від грипу захищає людей від інфекції не так, як тих, хто частіше думає про хороше”.

Поради на кожен день

ОБІЙМІТЬСЯ З ТИМ, ХТО ВАМ ДОРОГИЙ

Російськомовний сайт “Наш Техас” (http://www.ourtx.com) оприлюднив цікавий перелік ситуацій, за яких людина почувається добре. На жаль, він не занадто довгий, і песимісти скажуть, що варіантів стресових ситуацій набагато більше. Можливо. Однак більшість із наведених нижче сприятливих чинників ми можемо створити самі.

Отже, ми почуваємося краще, коли:

Закохані.

Сміємося до сліз.

Приймаємо теплий душ.

Нам вдається уникнути стояння в черзі в магазині.

Їдемо гарною дорогою.

Слухаємо улюблену пісню по радіо.

Слухаємо шум дощу, лежачи в постелі.

Витираємося теплим рушником, тільки-но вийнятим із сушильної машини.

П’ємо шоколадний (ванільний, полуничний — тобто найулюбленіший) молочний коктейль.

Приймаємо пінисту ароматну ванну.

Хихикаємо.

Беремо участь у приємній бесіді.

Знаходимо грошову купюру в кишені одягу, прибраного на зиму.

Граємо зі струменями поливальної установки у спекотний літній день.

Сміємося без причини.

Вислуховуємо від когось, які ми гарні.

Випадково чуємо, як про нас говорять щось приємне.

Прокидаючись, розуміємо, що можемо поспати ще годинку-другу.

Заводимо нових або приємно проводимо час зі старими друзями.

Хтось перебирає наше волосся.

Витаємо в приємних мріях.

Переглядаємося із симпатичним незнайомцем.

Тримаємося за руки з тим, хто нам не байдужний.

Випадково зустрічаємося з давно не баченим другом і усвідомлюємо: ніщо (не важливо, хороше чи погане) не змінилося.

Дивимося, як змінюється вираз обличчя того, хто розгортає принесений нами довгоочікуваний подарунок.

Прокидаємося ранком із передчуттям ще одного чудового дня.

Знаємо, що хтось за нами дуже сумує.

Обіймаємося з тим, хто нам дорогий.

Упевнені, що вчинили абсолютно вірно, незалежно від того, що думають про це інші люди. Передаємо ці слова іншим і знаємо, що зробили їм приємність, а може, придбали нових друзів.

Безумовно, носії зла перш за все себе наражають на небезпеку, значно вкорочуючи свій вік. Але у цього „тихого вбивці” є не менш небезпечний і руйнівний для здоров’я співбрат.                                                                                                                                                   

 ШІСТЬ ФОБІЙ, ЩО МУЧАЮТЬ ЛЮДЕЙ НАЙЧАСТІШЕ

    Учені вважають, що домогтися успіху в житті людині заважають страхи, які вона неминуче переживає в житті. Вони виділили шість фобій, що мучають людей найчастіше, які паралізують волю й виснажують нервову систему. Однак страхів можна й слід позбуватися, інакше вони знищать людину — зведуть “нанівець” її ініціативу, ентузіазм, честолюбство, зашкодять нормально спілкуватися з оточуючими, задушать уяву. В остаточному підсумку жертва страху не зможе задовольняти свої основні життєві потреби — забезпечувати себе їжею, одягом, дахом.

    За словами психологів, тільки сама людина може виявити страх, що криється в підсвідомості, нехай навіть за допомогою фахівця. Для цього потрібно лише контролювати стан свого розуму. В остаточному підсумку праві ті, хто стверджує: нам нема чого боятися, крім самих себе.

СТРАХ БІДНОСТІ. Фахівці рекомендують визначитися із пріоритетами й у поняття багатства включати не тільки фінансову забезпеченість, а й здоров’я, енергію, життєстійкість, довголіття. Межі багатства й бідності бути не може — все пізнається в порівнянні. Тому не варто доводити себе до несамовитості думками про гроші. Головне багатство — це здоров’я.

СТРАХ ХВОРОБИ. Він якоюсь мірою живе в кожному з нас і може перейти в параною, коли будь-яка подряпина змушує бігти до лікаря й робити щеплення від правця. Недовірливі люди, як в анекдоті знаходять у себе ознаки всіх захворювань. Однак будь-яке нездужання має свою причину й розвивається, як правило, зі шкідливих звичок і нездорового способу життя. Живіть за законами природи — правильно харчуйтеся, займайтеся фізкультурою, не паліть, не зловживайте випивкою — і для страху не буде підстав.

СТРАХ СТАРОСТІ зазвичай пов’язаний зі страхом хвороби — ми не хочемо старіти, слабшати, втрачати інтерес до життя, ставати тягарем для близьких. Як позбутися цих думок? По-перше, пам’ятати, що старості як такої немає — всі наші клітини, крім кісток і зубів, не старші 11 місяців. До старіння в значній мірі ведуть токсини, що накопичуються в організмі. Вони засмічують артерії, від чого псуються кровообіг, слух, зір. Є безліч 70-літніх чоловіків і жінок із чистими, гнучкими артеріями, і безліч 40-літніх, котрих цілком можна назвати стариками. Все в наших руках: ведучи здоровий спосіб життя, можна відстрочити старіння й не боятися властивих цьому віку хвороб.

СТРАХ КРИТИКИ. Помисливість — поширена риса характеру, що позбавляє людину спокою й доставляє масу незручностей оточуючим. Із вразливою людиною тяжко спілкуватися, вона налаштовує проти себе навіть найдоброзичливіших людей. Якщо ви схильні сприймати слова оточуючих на свій рахунок, заспокойте себе тим, що люди просто заздрять і по суті роблять вам комплімент. Як кажуть, якщо на вашу адресу немає уїдливих зауважень, іронії — виходить, ви нічим не примітні. Не можна догодити всім, тому головне — бути задоволеним собою.

СТРАХ ВТРАТИ ЛЮБОВІ з’являється разом з комплексом неповноцінності: “Я не варта коханого, і рано чи пізно він це помітить”. Взаємини ускладнюються ревнощами й нерозумінням. Працюйте над собою, будьте самодостатні, цінуйте себе й прийміть, як даність: зустрічі й розлуки, на жаль, занадто часті в нашому житті, проте десь на землі обов’язково є ваша половинка, і їй погано без вас. Вірте, що ви зустрінетеся, і це обов’язково станеться. Якщо коханий вас залишив, змиріться з тим, що не він ваша доля, і не втрачайте надії. Краще втратити любов, ніж взагалі її не знати. Коли перший біль затихне, ви згадаєте, що є більш цінні речі — життя, здоров’я, добробут свій і близьких.

СТРАХ СМЕРТІ природний, однак якщо один живе і вмирає щасливий, то інший думками про катастрофи й страждання отруює собі все життя.  Неминучість смерті треба прийняти — і жити сьогоденням. Народна мудрість говорить, що тільки щасливе життя має сенс, а щасливу людину смерть уже не страшить.

ВИНАЙДЕНО ЛІКИ ВІД СТРАХУ

Американські вчені заявляють, що їм удалося зрозуміти, що відбувається в мозку, коли людина відчуває страх. Можливо, ці знання дозволять знайти способи лікування ірраціональних страхів, що руйнують психіку, повідомляє Fox News.

Згідно даним Національного інституту психіатрії США, близько 40 мільйонів американців страждають неврозами тривоги. По підрахунках Гарвардської медичної школи, тільки в 1999 році ці хворі обійшлися американській економіці майже в 42 мільярда доларів США.

Страх — це фундаментальна примітивна емоція, що є ключовою в еволюційному виживанні. Страх властивий як людині, так і тварині. Психологи стверджують, що генетика відіграє важливу роль у розвитку нездоланного, надлишкового страху і панічних атак, але великий вплив мають і психічні травми. Поліпшити процес придушення ірраціональних страхів можна, якщо зрозуміти, як ця емоція проходить по мозку і тілу.

Вогнище страху — це мозжечковая мигдалина. Ця мигдалеподібна ділянка головного мозку не відповідає за відгуки на всі страхи людини, але є як би охоронною сигнализацією, що передає сигнал далі. У мигдалині відбувається визначена хімічна реакція, завдяки якій люди, а також миші довідуються, як побороти страх, що опанував їх. Учені також помітили, що якщо дезактивувати цю реакцію в миші,  тварина ніколи не навчиться протистояти страхам.

У ході недавнього дослідження співробітники Мичиганского університету знайшли, що препарат D-cycloserine, використовуваний у даний час для боротьби з туберкульозом, підсилює хімічну реакцію в мозжечковой мигдалині в мишей. Це дало вченим привід припускати, що застосування D-cycloserine у сполученні з іншими методами терапії може позбавити людину  ірраціональних страхів.

Експерименти на людях, що бояться висоти, підтвердили ефективність такого лікування. Відомо, що дослідники провели ряд дослідів з пацієнтами, що страждають іншими видами страхів. Зараз вони пробують нову методику на людях, що вижили 11 вересня 2001 року під час терористичних атак у Нью-Йорку, і на солдатах, що повернулися з війни в Іраку.

Професор Стивен Марен, керівник дослідження, називає результати експериментів багатообіцяючими, але попереджає, що від фобій, панічних атак і інших тривожних станів не врятує тільки прийом препарату D-cycloserine. За його словами, щоб побороти страхи, знадобиться ще й обов’язкова терапія.

    Але невмотивовані страхи — це лише одна, до того ж, не головна складова дуже поширених нині психічних хвороб. Стрес — це друга за своїм руйнівним потенціалом загроза людству, про що вже йшлося вище…

ЛЮДИ, КОТРІ СТРАЖДАЮТЬ НА ДЕПРЕСІЮ, У 7 ВИПАДКАХ З 11 СТАЮТЬ СЕРДЕЧНИКАМИ

 “Наприклад, учені досі сперечаються про природу інфаркту міокарда, — розповідає доцент кафедри психодіагностики і медичної психології КНУ Сергій Діденко. — Багато з них схиляються до гіпотези (і тотальне омолодження цієї хвороби тому підтвердження), що часто причиною є саме психогенна патологія, що призводить до спазму коронарних судин. Нерідко при розтині людини, яка вмерла начебто від інфаркту, медики не можуть знайти характерних органічних поразок”.

До речі, численні дослідження свідчать, що люди, які невдоволені собою, частіше хворіють. Недавно спеціалісти університету Каліфорнії проаналізували одинадцять крупномасштабних досліджень на тему “Депресії і серцеві хвороби” і виявили чіткий зв’язок між ними. Виявляється, люди, котрі страждають на депресію, у 7 випадках з 11 стають сердечниками. Ризик підхопити інфаркт, інсульт, гіпертонію у “пригнічених особистостей” у 2—4 рази вищий.

Ще один важливий момент. Медики встановили: якщо особистість запальна, збудлива, схильна до агресивних реакцій, але змушена їх стримувати, у неї підвищується тиск — чекай гіпертонічного кризу. А сором’язливій і вразливій особистості в цьому випадку світить розвиток виразкової хвороби.

І навіть ракові захворювання дуже чутливі до такого стану. Так, за результатами іншого тестування, 64 відсотки респондентів, які хворіють на рак, стримували в собі гнів.

    На думку психіатрів, у нашому суспільстві відсотків 70 громадян тією чи іншою мірою страждають на психосоматичні розлади. А ось ще багатомовніші данні.

    На цьому напрямку психіатричної допомоги активно працюють і інші американські дослідники. Виявляється, що…

ЧИМ ЛІКУВАТИСЬ ВІД ЗАГРОЗИ №2 ЦИВІЛІЗОВАННОГО ЛЮДСТВА?..

    Ворога потрібно знати в лице. До ознак депресії відносяться: подавлений настрій, безпричинний занепад сил, відсутність задоволення від раніше приємних дій. Насторожити повинні погані апетит і сон, безпричинне почуття страху і суіцидальні думки, а також відчуття власної нікчемності. У тому або іншому ступені подібне може сказати про себе, мабуть, кожний з нас. Так що медики закликають: просто будьте уважні до себе і своїх відчуттів!

Але, за даними закордонних дослідників, навіть визнаючи в себе стан хронічного стресу, мало хто з нас уживає заходів, щоб дійсно змінити своє життя. Частіше люди намагаються вийти з положення за допомогою таблеток, алкоголю і т.д., збільшуючи ситуацію. До речі, бажання забутися за допомогою одного з цих «заспокоювачів» — теж тривожний «дзвоник». Ця тяга може перерости в алкоголізм або наркоманію. Це нерідко трапляється з популярними людьми, що не витримали іспиту славою. Але ж вони мають можливість лікуватися від депресії і шкідливих звичок у кращих клініках, а ми з вами?

Щоб уникнути хронічної форми хвороби, фахівці ВІЗ рекомендують залишити страхи й упередження, і відразу звертатися до лікаря. Не потрібно побоюватися прийому антидепресантів, якщо їх призначить лікар. Особливо актуально це восени й узимку, коли короткий світловий день особливо провокує розвиток депресії. Самому ж потрібно намагатися привносити у своє життя позитивні емоції. Іншими словами, робити те, що приносить радість: спілкуватися з дітьми, природою, мистецтвом, ходити в кіно або просто частіше зустрічатися з улюбленими.

У початковій стадії буває досить просто відрегулювати режим дня — не перевантажуватися на роботі, висипатися, чергувати працю і відпочинок, та й просто виробити в себе позитивне ставлення до життя. Зрештою, поспішаючи по справах, просто зупиніться на хвилинку і помилуйтеся красою навколишнього світу: усього не переробиш, а здоров’я в нас, як відомо одне, і його не купиш.

Але є і більш радикальний спосіб боротьби з цією хворобою…

ЗАНЯТТЯ СПОРТОМ ДОПОМАГАЄ ПЕРЕБОРОТИ ДЕПРЕСІЮ

Як реакцію на рухову активність мозок починає виробляти більше протеїну за назвою VGF, природного антидепресанту. Це було встановлено в ході дослідів над мишами і пацюками. Експерименти показали, що заняття спортом роблять на хімічні процеси в мозку приблизно такий же вплив, як і так звана «електросудомна» терапія (ЕСТ). Це один з видів «шокової терапії», коли за допомогою електродів через мозок пропускаються короткі електричні імпульси.

Відомо, що заняття спортом позитивно впливають на процеси в людському мозку. Рухова активність підвищує настрій, причому не тільки в здорових людей, але й у пацієнтів з важкими депресіями. Причина цього дотепер залишалася неясною. Для того, щоб установити її, Рональд Дамен і його колеги з Єльского університету провели експеримент на лабораторних мишах.

Одна група мишей була посаджена в звичайну клітку, а іншу — у клітку з біговим колесом. Через 7 днів дослідники відзначили в другої групи деяке підвищення активності 33 генів у гиппокампе. Ця структура головного мозку відноситься до лимбічної. У людей, що страждають важкими депресіями, часто спостерігаються зміни в гиппокампе.

Подальші дослідження показали: більше всього рухова активність впливала на ген VGF, відповідальний за вироблення природного антидепресанту. Після одержання штучного VGF контрольна група мишей продемонструвала ту ж бадьорість і активність, що і миші-«спортсмени». При блокуванні гена VGF у тварин спостерігався зворотний ефект, і біг у колесі вже не робив на їхній стан ніякого позитивного впливу.

Вироблення VGF — частина ланцюгової реакції в мозку, що приводить до поліпшення обміну речовин і підвищенню пластичності нейронів. На ту ж реакцію впливає і ЕСТ — за даними вчених, один з найефективніших методів лікування важкої депресії. Дослідники вважають, що нове покоління антидепресантів повинне бути засноване на VGF.

СТІЙКІСТЬ ДО СТРЕСУ МОЖНА БУДЕ ПІДВИЩУВАТИ

 Американські вчені знайшли пояснення тому, чому деякі люди можуть зберігати спокій, а інші постійно страждають від стресів. За словами доктора Ваішнава Кришнана з Південно-західного медичного центра Техаського університету, дослідникам удалося зрозуміти, яким чином мозок справляється з хронічними стресовими переживаннями. Про це повідомляє агенство Reuters.

Психологи довгий час намагалися з’ясувати, чому деякі люди більш інших піддані стресам, що можуть привести до депресій і навіть посттравматичним психічним розладам. Однак про процеси, що протікають у мозку, якими ця сприйнятливість пояснюється, було відомо вкрай мало.

Кришнан і його колеги провели дослідження на мишах, яких регулярно піддавали стресові. Дослідники помістили генетично схожих мишей в одну клітку з великою, агресивною мишею і спостерігали за їхнім поводженням протягом місяця. У підсумку виявилося, що деякі піддослідні гризуни залишалися боязкими і полохливими навіть через тридцять днів після зустрічі з мишею-забіякою, у той час як інші тварини після сутички з забіякуватою мишею швидко приходили в себе і могли нормально взаємодіяти один з одним.

Після цього експерименту фахівці вивчили центри задоволення мозку мишей. Ці зони, а також префронтальна область кори головного мозку є частиною системи винагороди і відіграють першорядну роль у поширенні й обробці нервових імпульсів, що відповідають за виникнення і запам’ятовування приємних відчуттів від таких могутніх стимуляторів задоволення, як їжа, вода і секс. Дослідження цих центрів показало, що в прилежащому ядрі в «ранимих» мишей підвищений рівень нейротрофичного фактору головного мозку (BDNF), чого не спостерігається в стрессостійких особей.

Доктор Ваішнав Кришнан придає цьому відкриттю особливе значення, оскільки дослідникам також удалося знайти високу концентрацію BDNF у тканинах прилежачого ядра мозку в людей, схильних до депресій. Таким чином, виходить, що за сприйнятливість до стресів відповідає BDNF, і якщо понизити його рівень у мозку, то можна уникнути депресивних станів. Учений думає, що результати даного експерименту допоможуть розробити нові способи терапії, що зроблять людину стійкою до стресових ситуацій.

А поки що скористаємося народними засобами…

Поради на кожен день

ПРИ НЕВРОЗАХ

2 ст.л. сухих подрібнених кореневищ валеріани залийте в емальованій каструлі 0,5 л окропу, закрийте кришкою, витримайте 15 хвилин на киплячій водяній бані, дайте охолонути, процідіть, трохи відтисніть, доведіть обсяг настою кип’яченою водою до півлітра. Пийте по півстакана через півгодини після їжі 2—3 рази на день.

3 ст.л. сухої подрібненої трави іван-чаю залийте 0,5 л кип’яченої води, доведіть до кипіння, варіть 7—10 хвилин. Дайте настоятися протягом години-двох, процідите. Пийте по півстакана за півгодини до їжі 2—3 рази на день.

Візьміть у рівних частинах корінь із кореневищем валеріани й плоди фенхеля. 2 ст.л. сухої подрібненої суміші залийте 0,5 л кип’яченої води, доведіть до кипіння, варіть на слабкому вогні 7—10 хвилин, дайте настоятися протягом години. Пийте по склянці вранці та ввечері.

Візьміть 50 г листів вахти трилистої, по 25 г корінь із кореневищем валеріани й м’яти. 2 ст.л. сухої подрібненої суміші залийте в термосі 0,5 л окропу, дайте настоятися протягом півгодини, процідіть. Пийте по півстакана 2—3 рази на день.

Заведіть в домівці герань — її аромат зміцнює нервову систему, нормалізує сон і знижує підвищений артеріальний тиск. Допомагає також вдихання ароматів материнки, меліси, квітів троянди, хмелю, хвої.

2 ст.л. сухої подрібненої трави буркуну залийте в термосі 0,5 л окропу, дайте настоятися протягом години-двох, процідіть. Пийте по півстакана 2—3 рази на день.

2—3 ст.л. сухих подрібнених квіток первоцвіту залийте в термосі 0,5 л окропу, дайте настоятися протягом години двох, процідіте. Пийте по півстакана 3 рази на день за півгодини до їжі.

ДІЄВИМ МЕТОДОМ ЗНЯТТЯ НЕРВОВОГО НАПРУЖЕННЯ ДІЛИТЬСЯ З ЧИТАЧАМИ „ТРУДА-ЗДОРОВ’Я” ХАРКІВ’ЯНИН ОЛЕКСАНДР ДРОБОНОВ.

Отже, якщо ви перенервували…

Зробіть кілька глибоких вдохів. Коли ви відчуваєте стрес, ваш пульс прискорюється й ви починаєте дуже часто дихати. Змусьте себе дихати повільно — отже, переконайте організм, що стрес минає. Дихати треба животом, відчуваючи, як він вип’ячується при вдиху й спадає при видиху.

Потягніться.

Помасуйте хвилини дві м’язи позаду на шиї.

Натисніть на скроні. Масажуючи нерви на скронях, ви розслаблюєте певні м’язи, головним чином на шиї.

Відкрийте рота і покрутіть щелепою ліворуч, праворуч. У напруженні люди зазвичай стискують зуби. Порухайте нижньою щелепою, щоб розслабити ці м’язи, а якщо вони розслабляться, зменшиться відчуття напруження.

Розправте груди, щоб легше дихати. Адже напружена мускулатура у стані стресу може викликати утруднення при подиху, а ослаблення подиху може посилити занепокоєння, що ви вже й так відчуваєте. Підніміть плечі нагору й назад, потім розслабте. Перший раз глибоко вдихніть, коли вони йдуть назад, і видихніть, коли вони розслаблені. Повторіть 4 або 5 разів, потім знову глибоко вдихніть.

    Повторіть усю послідовність 4 рази. Повністю розслабтеся.

Простий спосіб, названий прогресивною релаксацією, може викликати негайне й різке зменшення почуття стресу завдяки ослабленню фізичного напруження.

    Починаючи з верхівки голови або з кінчиків пальців ніг, напружте одночасно одну групу м’язів свого тіла, потримайте кілька секунд, потім дайте розслабитися. Попрацюйте в такий спосіб послідовно з усіма основними частинами тіла — ногами, грудьми й руками, головою, шиєю, — а потім насолоджуйтеся відчуттям полегшення”.

    А ось ще вагомі свідоцтва благотворної дії на людину добрих думок і гарного настрою. Так, вивчення науковцями щоденників черниць показало, що ті, в чиїх щоденниках було більше оптимістичних кольорів, жили в середньому на 8 років більше. В середньому настільки ж довше живуть жінки, що зробили пластичну операцію (одна з причин — покращання настрою в результаті „помолодшення” зовнішності). Що це не новомодні відкриття, а багатовіковий досвід, спробуємо довести в наступній главі.

АНГЕДОНІЯ АБО СИНДРОМ ПЬЕРО

Про нього йдеться в нотатках психотерапевта вищої категорії  Евгена ТАРАСОВА

КАЛОРІЇ РАДОСТІ

    Майже 2500 років тому філософ Аристипп створив у Древній Греції першу знамениту школу гедоністів. Проголошуючи насолоду вищим благом і головним критерієм поводження людини, він був недалекий від істини. Вже в наш час учені з’ясували, що прагнення до задоволень — це фізіологічна потреба організму, порівнянна з потребою в їжі. Якщо організмові не вистачає задоволень, у головному мозку може відключитися однойменний центр. І тоді ми починаємо переживати гірші з відчуттів. Світ мерхне, життя утрачає свої фарби, дійсність перестає радувати. Саме цей стан медики і називають ангедонією. А ще Синдромом Пьеро.

    Фахівці навіть стали підраховувати, скільки саме радості і задоволень потрібно людині для здоров’я, на зразок того, як підраховують калорії в їжі. За одиницю виміру приймається «гедон», обумовлений кількістю особливих речовин -ендорфінів. Гедони, одержувані людиною за день, оцінюються по спеціальній шкалі з 14 пунктів. Це ентузіазм, веселощі, душевний підйом, захоплення, задоволення від хоббі, спілкування, цікавих зустрічей, якихось успіхів і досягнень, подарунків, здатність до співпереживання (при достатній кількості гедонів). Нудьга, апатія, песимізм, дурний настрій (при недоліку гедонів).

    Виявляється, 1/3 гедонів ми повинні одержувати в дитинстві — до 14-літнього віку, ще третина — з 14 до 60 років, і залишок — у літньому віці. При достатньому запасі «ферментів радості» людина може легко переборювати чорні етапи свого життя, не «ламаючись» від стресових ударів.

    Найпростіший спосіб перевірити, чи вистачає організмові «радісних калорій», це провести нескладний аналіз вашого відношення до життя. Для цього потрібно відповісти на кілька ключових запитань: « Чи живете ви в гармонії, у злагоді із самим собою? Чи удається вам знаходити гарне навіть у поганому? Чи збереглася у вас здатність мріяти, покладаючи надію на щось гарне в майбутньому? Чи просипаєтеся ви ранком з вірою в те, що цей, новий ваш день буде як мінімум не гірше, ніж попередній? Чи здатні ви пережити будь-яку чорну смугу життя з надією на краще майбутнє?

    Якщо на всі запитання ви відповіли ствердно, то ангедонія вам не загрожує. А от якщо ви шукайте підступи там, де їх немає, якщо підозріло відноситеся до будь-яких слів і вчинків оточуючих вас людей, якщо зустрічаєте навіть приємні звістки в багнети і, «підхопивши бацилу песимізму», не вірите в те, що «завтра буде краще, ніж учора», то ви страждаєте від недоліку гедонів.

ХОЧЕТЕ МАТИ ГАРНИЙ НАСТРІЙ – МАЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я!

       Гарний настрій – шлях до довголіття — це вкотре підтвердили науковці. Дослідження психологів  Університету в штаті Індіана, результати якого були опубліковані в травневому журналі «Psychological Science», підтвердило наявність кореляції між змінами в рисах особистості і смертністю. У дослідженні брало участь 1663 чоловік у віці від 43 років до 91 року.

    Спостереження велося протягом 18-ти років. У результаті було виявлено, що люди, які з роками стали більш невротичними, мають велику степень ризику вмерти, чим ті, хто залишилися такими ж або стали менш невротичними. Професор Р. Вілсон з чикагського центра по вивченню хвороби Альцгеймера стверджує, що люди, які намагаються врівноважено відноситися до різних життєвих ситуацій і переборювати перешкоди без паніки, «роблять собі гарну різницю» у подовженні життя. Тобто, резонно реагуючи і підтримуючи нормальний настрій, ви подовжуєте собі життя. Хочете мати гарний настрій – майте на здоров’я!

Поради на кожен день

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПОЧУВАЄТЕ, ЩО РАДІСНИХ ГЕДОНІВ КАТАСТРОФІЧНО НЕ ВИСТАЧАЄ?

 Використовуйте концепцію п’яти хвилин, правило «90/10», компліменти, прийом «не робіть з мухи слона», і ви відчуєте їхню користь. 

ПСИХОЛОГИ РЕКОМЕНДУЮТЬ СПЕЦІАЛЬНУ РАНКОВУ ЗАРЯДКУ. СВОЄРІДНІ РАДІСНІ РЕЦЕПТИ:

1. Наморщить чоло, представивши собі, як шкіра збирається на ньому «у гармошку», а потім розправляється. Це відчуття приємної розслабленості м’язів і шкіри чола необхідно утримувати в пам’яті. Ну а для того, щоб перевірити, наскільки добре розправилися зморшки, можна раз-другий  злегка погладити долонею руки шкіру чола. Повторюйте цю вправу 10-15 разів до появи приємного відчуття легкого стомлення в м’язах чола.

2. Для того щоб відвикнути щулитися і супити брови (а це відбувається з нами найчастіше при емоційній напрузі або ж при спаді настрою), закрийте очі, потім якнайсильніше стисніть віка. Далі, не розкриваючи очей, послабте цей стиск і як би потягніть шкіру лиця убік. При цьому можуть злегка напружуватися скроневі м’язи. Покладіть на скроні пальці рук. Перевірте, наскільки ефективні ваші зусилля. До речі, цю вправу ви можете виконувати не тільки ранком, але і вдень, адже вона допомагає ще і відпочити очам, особливо в тих, кому приходиться постійно напружувати зір.

3. Ввійшовши у ванну кімнату після виконання необхідного комплексу ранкової гімнастики, станьте перед дзеркалом і згадаєте про що-небудь забавне і приємне — це допоможе додати обличчу привітний вираз. А людина з природною приємною посмішкою і сама стає бадьорою і життєрадісною (не говорячи вже про впевненість у собі), а також підвищує настрій у всіх оточуючих її  людей. Так що вже із самого раннього ранку вчіться, як говорять американці, «тримати посмішку» і постарайтеся зберегти її на цілий день!

  4.  Навчиться зберігати в пам’яті позитивні переживання і при необхідності «виймати» їх із глибин спогадів. Приміром, ви були пізньою осінню на морі. Дув холодний вітер, нависали важкі хмари, майже безупинно йшов дощ, хвилі обрушувалися на парапет набережної. А ви зайшли в кафе  на самому березі. У ньому було затишно. Грала легка музика, ви пили каву. І раптом хмари розступилися, відкрилося синювато-блакитне небо, викотилося яскраве «свіжовимите» сонце, вітер затих, хвилі вляглися, а море зробилося бірюзовим. І стало так радісно, так тепло на душі… От і запам’ятаєте ці радісні почуття, зафіксуйте їх у своїй пам’яті, подібно фотографові, «киньте якір» у глибини своєї свідомості! І у важкі, безрадісні часи, у важкі моменти свого життя витягайте їх на поверхню.

5. Якщо хочете підтримувати у своєму будинку атмосферу радості, бадьорості і щастя, скористайтеся ефірними оліями розмарину, чайного дерева, герані, ромашки, ванілі або м’яти. Для цього варто використовувати арома — лампу або арома — курильницю.

Двох-трьох крапель ефірної олії вистачає для ароматизації середньої кімнати.

Можна використовувати й ароматні розпилювачі. Налив у флакон 250 мл води, додайте в нього 8-10 крапель олії, потім, добре струснувши, розпорошить рідину в кімнаті (тільки стежте, щоб вона не попадала на поліровані поверхні).

І ще непогано ароматизувати  ефірною олією білизну. Всего 1 крапля, додана при полосканні, додасть білизні ніжний, що радує, аромат.

Головне — шукайте будь-які, навіть самі маленькі радості у своєму, нехай навіть повсякденному житті, поповнюйте свою душу «ферментами радості»! І не забувайте: те, що ви з’явилися на цій землі, — теж щасливий і радісний випадок. Дивне везіння!

До речі, про те найнезбагненніше відчуття, до якого ми завжди так прагнемо, і якого завжди нам не вистачає…

(Далі буде).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *